Володимир ШАРАН: "Після гри між ПСВ і Шахтарем було складно знайти сон."
Вчора донецький "Шахтар" зіграв чергову гру на основному етапі Ліги чемпіонів УЄФА, в якій за напруженої боротьби поступився голландському ПСВ (Ейндховен) з рахунком 2:3. Цей матч виявився справжнім видовищем, сповненим різноманітних подій — як позитивних, так і негативних.
Враженнями про неї із Sport.ua поділився колишній керманич ужгородського "Закарпаття", львівських "Карпат", "Олександрії" та "Миная" Володиир Шаран.
- Емоції переповнювали, і через це заснути потім було справжнім випробуванням, - ділиться своїми враженнями експерт.
Завжди варто намагатися поставити себе на місце тренера, особливо якщо ти сам у цій ролі. Тому було неважко уявити, які емоції охоплювали Маріно Пушича після закінчення матчу. І не тільки його — всі футболісти та вболівальники пережили цю болісну поразку від ПСВ. Щодо самої гри, то "Шахтар" справив дуже позитивне враження. Команда з перших хвилин демонструвала організовану гру та правильну захист. Хоча й були деякі недоліки, адже всім було зрозуміло, що ПСВ — це команда, яка на своєму полі завжди діє агресивно. Особливо це стосувалося опорної зони, де не завжди вдало діяли Криськів, Бондаренко та Судаков. Під час матчу в наші ворота було забагато ударів з середньої дистанції. Але якщо говорити про "Шахтар", то контратака на 8-й хвилині стала справжнім показником. Воротар Різник, який, безсумнівно, був найкращим гравцем зустрічі, вивів м'яч, після чого гірники чудово зіграли в "стіночку", і Сікан встиг замкнути передачу від Коноплі. Завдяки швидкому голу донеччани отримали впевненість, тоді як у ПСВ почалися проблеми в організації гри. Що стосується другого забитого м'яча, то тут відзначилась індивідуальна майстерність футболістів.
Майстерність Зубкова вразила всіх. Після першого тайму рахунок вже складав 2:0. Якщо чесно, я сподівався, що "Шахтар" зможе втримати перевагу і здобути перемогу, маючи два голи в запасі. Однак несподіване і незрозуміле для мене вилучення бразильця Педро Енріке суттєво змінило хід поєдинку.
Я розумію, що він послизнувся, але ж, намагаючись дістатися до м'яча, не було потреби стрибати в суперника. Навіщо це робити?! Тридцять метрів до воріт, і жодної небезпеки для них не існує, а гравець "Шахтаря" поводиться так агресивно. Це просто жахливо. Педро Енріке дуже підвів свою команду. Проте донеччани надійно захищали свої ворота, а воротар взагалі демонстрував справжні дива в своїй зоні!
Здавалося, що донецька команда впевнено рухається до перемоги, але на 87-й хвилині ситуація кардинально змінилася після пропущеного гола.
Після того, як суперники забили перший гол, їхня енергія різко зросла, наче в них виросли крила. А підтримка з трибун спонукала їх боротися за відновлення рівноваги. Саме так і сталося. Вражаючий удар з середньої дистанції на 90-й хвилині виявився надто потужним для Різника, і він не зміг його зупинити. Згодом, докладаючи всіх зусиль, щоб дотиснути українську команду, ПСВ випустили на поле практично всіх своїх нападників, що призвело до третього голу.
- Що окрім згаданих ситуацій із знаком "мінус" впало вам у вічі по грі гірників у Ейндховені?
- Не хотілося б зараз критикувати тренерський штаб і головного тренера "Шахтаря", але заміна Сікана була невиправданою. Тому що після неї "Шахтар" грав не вдесятьох, а удев'ятьох. Маю на увазі Егіналду. Він не зміг зачепитись за м'яч, і зважаючи на невисокий зріст, програв усі повітряні дуелі. Коментатори хоч і говорили, що він здорово грає головою, але я цього чомусь не побачив. Та й у відборі було не так
Виконано так, як вимагала ситуація перед другим пропущеним голом. Необхідно було більш агресивно зустрічати гравця ПСВ Тілльмана. Я уважно спостерігав за діями Егіналду, який просто пересувався по полю у середньому темпі, не приносячи жодної користі. Вважаю, що його участь у матчі була помилковою. Розумію, що фізичний стан Сікана, можливо, вже не дозволяв йому продовжувати гру, але...
Повертаюся до цього питання: заміна на Егіналду була недоцільною.
- У другому таймі було два епізоди, пов'язаних із суддівством. У першому з них Тілльман на 49-й хвилині грубо зіграв проти Сікана, "в'їхавши" тому прямою ногою в гомілку, а у другому, на 67-й, головний арбітр швейцарець Урс Шнайдер надто пізно зупинив гру після вже згаданого порушення правил із вилученням з боку Педро Енріке.
На мою думку, в першому епізоді арбітр, ймовірно, опинився в нерішучості і не отримав жодних підказок. Він, напевно, не знав, як діяти в цій ситуації. На мою думку, порушення проти Сікана цілком могло стати приводом для червоної картки, але, принаймні, жовту картку швейцарець зобов'язаний був показати. Чомусь цього не трапилося. У другому випадку його помилка була очевидною. Арбітр повинен дотримуватися послідовності у своїх рішеннях. Можливо, Шнайдер намагався бути послідовним і не хотів зупиняти гру, вважаючи, що...
Порушення, на яке він відреагував, насправді заслуговувало лише на жовту картку. Це дало б можливість продовжити гру, поки м'яч залишався в грі. Вважаю, що арбітра змусила зупинити матч інформація від VAR-асистентів, які сигналізували про необхідність показати червону картку. Саме після цього він припинив гру, незважаючи на те, що в той момент відбувалася флангова передача до штрафного майданчика "Шахтаря". Усі ці дії стали наслідком його помилки.
