Кривбас завершив свої виступи в єврокубках: 4 гри, 4 поразки. Чи було сенс починати?
Олексій Сливченко підбиває підсумки "єврокубкової кампанії" бронзового призера попереднього сезону УПЛ.
Завершення сезону-2023/24 в українській Прем'єр-лізі стало знаковою подією для "Кривбаса", який повернувся на європейську сцену після 24-річної перерви. Команда під керівництвом Юрія Вернидуба зайняла третє місце в чемпіонаті, що відкрило їм шлях до участі у Лізі Європи, другому за значимістю єврокубковому турнірі. Хоча криворіжці стартують лише з третього раунду кваліфікації, це все одно є значним досягненням для клубу, який позиціонує себе як амбітний проект з великими планами на майбутнє.
Логічно, що через тривалу відсутність у європейських турнірах "Кривбас" не мав можливості претендувати на статус сіяного в жодній із кваліфікацій. Втім, перший суперник "біло-червоно-чорним", відверто кажучи, дістався не найгрізніший - "Вікторія" з Пльзеня. Цей колектив останні два роки стабільно фінішував на третьому рядку в чемпіонаті Чехії. І нехай ця країна зараз перебуває аж на 9-му місці в таблиці коефіцієнтів УЄФА, говорити про тотальну перевагу чеського футболу над українським, мабуть, було б неправильно. Очевидно, такий розвиток подій став можливим лише завдяки надзвичайно вдалому виступу чеських клубів у минулому сезоні єврокубків, коли вони здобули коефіцієнт 13,5, а також катастрофічному провалу наших команд, результати яких на міжнародній арені у період повномасштабної фази російсько-української війни виглядають дедалі гіршими й гіршими.
Втім, "Кривбас" мав певні шанси проти "Вікторії", хоча б "на папері". Надії на успіх команди Вернидуба у цій дуелі також не виглядали зовсім нереальними. Однак, перебіг матчів продемонстрував, що "біло-червоно-чорним" ще зарано змагатися навіть із такими середняками європейського клубного футболу, як команда з Пльзеня. "Кривбас" зазнав поразки в обох матчах проти "Вікторії" (1:2, 0:1), а єдиний гол за криворіжців забив молодий ганський форвард Прінс Аду. Це важливо з огляду на події, що відбулися після цього і про які ми ще поговоримо трохи нижче...
Виліт від "Вікторії" не став для "Кривбаса" катастрофою, оскільки бронзовий призер минулого сезону УПЛ отримав шанс випробувати себе у менш престижному єврокубковому змаганні - Лізі конференцій. Проте жереб був абсолютно невблаганним до "біло-червоно-чорних" - їм дісталися в суперники іспанський "Бетіс", який завершив сезон 2023/24 на сьомій позиції в Ла Лізі.
З командою 70-річного чилійця Мануеля Пеллегріні в "Кривбаса", відверто кажучи, шансів не було навіть у теорії. Судіть самі: якщо не вдалося пройти "Вікторію", то на що можна було сподіватися проти суперника, який представляє одну з найкращих ліг континенту, та ще й має у складі таких виконавців як Набіль Фекір, Ектор Бельєрін, Дієго Льоренте, Пабло Форнальс, Джонні Кардозо та інші...
Не сталося нічого несподіваного: "Кривбас" зазнав поразки в обох матчах проти іспанців, не зумівши забити жодного гола - 0:2 та 0:3. Особливо прикрий момент стався у зустрічі на Піренеях, де криворіжці шокували своїх уболівальників, пропустивши три м'ячі за короткий проміжок часу наприкінці першого тайму - на 40-й, 41-й та 43-й хвилинах. Після матчу Юрій Вернидуб визнав, що його команда "трохи розсипалася" після першого пропущеного гола, і назвав цей досвід "великою школою" для своїх гравців.
Втім, за спроби та навчання, якими займався "Кривбас", виходячи зі слів його головного тренера, в цьому сезоні єврокубків, очок та грошей не дають. Для українського футболу участь трьох із чотирьох учасників кваліфікаційних кампаній у Лізі чемпіонів, Лізі Європи та Лізі конференцій сезону-2024/25 обернулася повною катастрофою. Тільки "Динамо" зуміло постояти за своє славне ім'я й здобуло путівку до основної сітки Ліги Європи, а от "Дніпро-1", "Полісся" та "Кривбас" програли усі свої матчі, так і не надавши жодної допомоги позиціям України в таблиці коефіцієнтів УЄФА. Але про дніпрян та житомирян ми вже говорили трохи раніше...
Результати "Кривбаса" у поточній єврокубковій кампанії залишили бажати кращого: 4 матчі, 4 поразки з загальною різницею м'ячів 1:8. І це про третю команду нашого чемпіонату за підсумками минулого сезону, яка загалом непогано розпочала і цей сезон на внутрішньому рівні. Що ще потрібно, щоб зрозуміти всю глибину кризи, в яку повільно, але впевнено занурюється наш клубний футбол...
Після такого виступу найпопулярнішим питанням серед українських вболівальників в аспекті "Кривбаса" є наступне: "А чи варто було взагалі починати грати у Європі? Чи потрібно було так рватися туди, якщо ви все ще не готові?"
Тут думки можуть розділитися. Хтось, як ось Юрій Вернидуб, оптимістично воліє говорити про важливі уроки на майбутнє, про "велику школу", яка дасть гравцям розуміння того, із чим їм, можливо, доведеться ще колись зіткнутися. Втім, слово "можливо" тут зовсім не є традиційно вставним. Воно дає чіткий акцент та розуміння головного: далеко не факт, що цей "Кривбас" у його поточному складі та із нинішнім тренерським штабом опиниться в єврокубках хоча б в наступному сезоні, щоб з нього можна було вимагати демонстрації "уроків над помилками". Скільки разів подібне ми вже бачили за останні роки, коли вкрай швидкоплинно свої виступи в єврокубках закінчували "Олександрія", "Маріуполь", "Ворскла", "Десна", "Колос"?.. І щоразу нам після цього розповідали про уроки на майбутнє, важливість набуття досвіду тощо.
Але насправді, слова залишаються лише словами. Горезвісний досвід виявляється незначним у порівнянні з загальною якістю гри футболістів. Якщо команда не відповідає рівню єврокубків, то навіть найдосвідченіший клуб у світі не зможе досягти значних результатів у континентальних турнірах. Важко знайти більш досвідченого тренера з українським паспортом, який має досвід виступів у єврокубках з різними командами, ніж Юрій Вернидуб. 58-річний фахівець виступав у груповому етапі Ліги чемпіонів із "Шерифом" та у груповому етапі Ліги Європи з "Зорею" та тими ж тираспольцями. Також він провів чимало кваліфікаційних матчів у єврокубках, очолюючи "Шериф", "Зорю" та "Шахтар" із Солігорська. Але чи допоміг цей досвід Вернидубу саме "Кривбасу" у єврокубковому сезоні 2024/25? Відповідь, як прийнято говорити у футболі, відображена на табло.
Не варто перебільшувати. По-перше, давайте чесно визнаємо: окрім "Шахтаря" та "Динамо", ми не очікували значних досягнень від інших клубів у єврокубках в сучасних умовах. Так, боляче й прикро бачити, як українські команди встановлюють безглузді антирекорди. Але на третьому році повномасштабної війни з російськими окупантами, враховуючи безліч інших нагальних проблем, навряд чи варто очікувати чогось іншого.
Амбіції таких команд, як "Кривбас", "Полісся" та навіть "Дніпро-1", який вже припинив своє існування, виглядають вражаючими виключно в контексті УПЛ. Це своєрідний "внутрішній бренд", подібно до проектів, які зараз намагаються втілити в ЛНЗ, "Олександрії", "Ворсклі" та "Карпатах". Для того, щоб претендувати на щось значніше, необхідно як мінімум демонструвати здатність відповідати вимогам Ліги конференцій або Ліги Європи - безпосередньо в матчах цих турнірів.
З іншого боку, нинішній "Кривбас" продемонстрував, що навіть із, на перший погляд, невдалої єврокубкової кампанії можна й потрібно отримувати користь. Йдеться, звісно, про продаж 20-річного Прінса Аду, який забив єдиний гол "біло-червоно-чорних" у цьому сезоні єврокубків. Виступи ганського легіонера сподобалися селекціонерам та керівництву "Вікторії", унаслідок чого клуб із Пльзеня придбав контракт африканця у "Кривбаса" за 700 тисяч євро (за даними порталу Transfermarkt).
Хтось зараз може саркастично посміхнутися - мовляв, подумаєш, якісь 700 тисяч, он у топових чемпіонатах Європи розкидаються десятками мільйонів. Але, по-перше, УПЛ - це не топ-ліга континенту (сподіваємося, що все ж таки поки що), а по-друге, покажіть в Україні клуб, окрім грандів, який навчився за останні роки вигідно продавати футболістів за кордон. Такі можна перерахувати на пальцях однієї руки здорової людини, та й то їх (пальців) може виявитися навіть забагато...
Прінс Аду приєднався до "Кривбаса" у серпні минулого року в статусі вільного агента. За цей період африканський футболіст провів за "біло-червоно-чорних" 18 матчів і забив лише 4 голи. Це досить скромний результат, особливо порівняно з його попереднім клубом "Іслоч", де Аду відзначився 12 результативними діями (8 голів і 4 асисти) у 16 матчах. Загалом, Аду є обмеженим у своїх вміннях центрфорвардом, якого "Кривбасу" вдалося продемонструвати на європейській арені та вигідно продати, не чекаючи на зниження інтересу до гравця. Це, до речі, типовий підхід для клубів УПЛ, коли гравцеві не можуть визначити адекватну ціну, і він або йде дешевше, ніж міг би, або грає до кінця контракту, не приносячи значної користі клубу.
Цілком можливо, що "Кривбасу" варто розглянути можливість продажу лівого фулбека Івана Дібанго, який минулого сезону УПЛ був одним із найкращих на своїй позиції. Наразі клуб упевнений у тому, що камерунський легіонер продовжить прогресувати, що може дозволити продати його за значну суму в майбутньому. Незважаючи на те, що Дібанго вже два сезони в "Кривбасі", важливо, щоб він не зупинився у розвитку і не почав показувати ознаки регресу. Проте, тренер Юрій Вернидуб відомий своєю здатністю ефективно працювати з легіонерами, що додає впевненості клубному керівництву.
Підбиваючи підсумки, можна сказати, що оцінка виступів "Кривбаса" у єврокубковому сезоні-2024/25, як це часто буває, порівняна з історією склянки, яка на 50% заповнена водою: хтось бачить її наполовину порожньою, але для інших вона наполовину повна. Так, з одного боку "Кривбас" не здобув жодного позитивного результату, програвши усі чотири гри кваліфікації та не поповнив рейтинг України в таблиці коефіцієнтів УЄФА, але з іншого - для себе самого клуб цю короткострокову "континентальну вилазку" цілком може вважати успішною: певний досвід здобули, враження отримали, інформацію до роздумів та аналізу на майбутнє набули, а ще - зуміли "засвітити" й вигідно продати футболіста, чия "стеля" в цілому не виглядала такою вже визначною, навіть за мірками нинішньої УПЛ. І є відчуття, що керівництво "Кривбаса" значною мірою поділяє саме другий погляд та оцінку на всі ці події.
