Чарівний SAF: Чому бразильські клуби мають абсолютну перевагу в Південній Америці.
30 листопада о 22:00 за київським часом на стадіоні "Монументаль" у столиці Аргентини, Буенос-Айресі, пролунає стартовий свисток фінального матчу Кубка Лібертадорес-2024. У битві за трофей зійдуться два бразильські клуби: чинний лідер Серії А "Ботафого" та "Атлетіко Мінейро", який на даний момент займає десяте місце у національному чемпіонаті, але вдало пробився до фіналу цього престижного клубного турніру Південної Америки.
Без сумніву, незалежно від того, як розгорнуться події фіналу, кубок Лібертадорес-2024 обов'язково дістанеться бразильському клубу. Представники Бразилії демонструють неймовірну перевагу, вигравши останні п'ять турнірів: "Фламенго" святкував успіхи у 2019 і 2022 роках, "Палмейрас" - у 2020 і 2021, а минулорічним чемпіоном став "Флуміненсе". З початку 2010 року бразильські команди стали переможцями десяти з п'ятнадцяти проведених сезонів Кубку Лібертадорес.
Інакше кажучи, бразильські футбольні клуби в останній час значно переважають у Південній Америці, а їхня Серія А стала безумовно найсильнішою лігою на континенті, подібно до того, як англійська Прем'єр-ліга домінує у європейському футболі. Важливо усвідомлювати, що такого успіху бразильці досягли насамперед завдяки поліпшенню фінансових умов для більшості своїх команд. Це сприяє тому, що найкращі та найобдарованіші футболісти з усієї Південної Америки, навіть з Аргентини, прагнуть перейти до бразильської Серії А, якщо їх раніше не "переманять" клуби з Європи.
Основною проблемою для інших країн Південної Америки, на відміну від Бразилії, є зростаюча прірва в якості футболу та його економічній привабливості, яка з кожним роком стає все більш виразною. Безумовно, така тенденція й далі продовжиться, принаймні, в найближчі кілька років.
Чому це відбувається? Вся справа у структурних змінах, які стали можливими в бразильських клубах завдяки нововведенням у законодавстві. Щоб краще зрозуміти цю ситуацію, варто звернутись до нещодавнього минулого. До 2021 року в Бразилії всі спортивні клуби функціонували виключно як некомерційні громадські організації, і лише в окремих випадках мова йшла про акціонерні товариства.
У 2021 році, під час президентства скандально відомого Жаїра Болсонару, було прийнято закон 14193, що дав змогу створювати нові організаційні форми на основі спортивних об'єднань, включаючи футбольні. Ця ініціатива призвела до виникнення SAF (Sociedade Anonima do Futebol), що в перекладі означає "Анонімне футбольне товариство". В результаті в бразильському футболі сформувалася нова екосистема, яка включає спеціалізовані механізми, що дозволяють клубам випускати цінні папери для залучення нових інвесторів на ринок.
Якщо раніше клуби були некомерційними об'єднаннями, які потребували вливання фінансових ресурсів, але не з метою збагачення та отримання прибутку, то за нового законодавства у бразильський футбол фактично прийшло те, що вже давно існує в Європі - реальний бізнес. Якщо суттєво спрощувати більшість юридичних та економічних деталей, то можна говорити, що із законом про SAF у Бразилії відбулася свого роду футбольна революція, яка дозволила тамтешнім клубам перейти від таких собі "народних команд" до реальної капіталістичної системи, де у суб'єктів господарювання з'являвся один або кілька власників, метою яких є отримання прибутку.
Не є секретом, що деякі клуби швидко скористалися новими можливостями, і серед найяскравіших прикладів на сьогодні можна виділити команди-фіналісти поточного Кубка Лібертадорес — "Ботафого" та "Атлетіко Мінейро".
"Ботафого", який востаннє до теперішнього часу ставав чемпіоном Бразилії аж у 1995 році, повернувся до когорти топ-клубів Серії А саме завдяки створенню SAF та отриманню грошей від американця Джона Текстора, котрий також має свої частки в європейських "Ліоні", "Крістал Пелас" та "Моленбеці". Інвестиції нового власника (Текстору належить 90% акцій "Ботафого") дозволили "Самотній зірці" (одне з прізвиськ команди з Ріо-де-Жанейро) створити конкурентоспроможну команду, яка ще у сезоні-2023 була близька до перемоги в Серії А, блискуче стартувавши під керівництвом екс-коуча "Шахтаря" Луїша Каштру, але після відходу останнього у саудівський "Аль-Наср", а також чехарди, що почалася на тренерському містку, вкрай невиразно фінішувавши лишень на п'ятій позиції.
Щодо "Атлетіко Мінейро", то 75% акцій "півників" відповідно до моделі SAF наразі перебувають у власності Galo Holding — інвестиційного фонду з Бразилії, який отримав контроль над клубом за суму в 175 мільйонів євро.
Навіть "Крузейро", який не так давно перебував під контролем легенди бразильського футболу Роналду, зазнав суттєвих змін. Як ми згадували в окремій статті минулого року, тепер клуб перейшов у власність місцевого підприємця Педро Лоуренсо. Цей крок дозволив "лисицям" значно поліпшити свої справи: після ганебного вильоту до Серії Б команда швидко повернулася в елітний дивізіон бразильського футболу. Наразі "Крузейро" займає цілком поважне сьоме місце, фактично закріпивши за собою можливість представляти країну в наступному сезоні Південноамериканського кубка.
До слова, зміна власника "Крузейро" позитивно позначилася на клубі ще й у тому плані, що в нинішньому сезоні "лисиці" дісталися фіналу Південноамериканського кубку (свого роду аналог Ліги Європи - другий за значимістю клубний турнір континенту), де все ж таки поступилися - 1:3 аргентинському "Расінгу" з міста Авельянеда.
Крім згаданої трійки ("Ботафого", "Атлетіко Мінейро" та "Крузейро"), ще вісім бразильських клубів елітарного та другого дивізіонів наразі класифікуються як SAF. Це "Куяба", "Ботафого" (Сан-Паулу), "Америка Мінейро", "Корітіба", "Васко да Гама", "Греміо Новорізонтіно", а також "Баїя" та "Форталеза". Два останні випадки також досить цікаві та, ймовірно, заслуговують навіть на окрему розмову, оскільки "Баїя" входить до конгломерату City Football Group, на чолі якого знаходиться англійський "Манчестер Сіті", а ось "Форталеза" вирішила піти за німецьким варіантом, черпаючи натхнення зі статуту мюнхенської "Баварії". З цієї причини на ринку для продажу та залучення нових інвесторів було розміщено 50% мінус одна акція цього клубу, аби той принаймні формально залишався належати власним фанатам.
Практично немає сумнівів, що успішні виступи "Ботафого", "Атлетіко Мінейро" та "Крузейро" вже найближчим часом можуть призвести до того, що й інші бразильські клуби змінять свою внутрішню структуру на користь SAF. Остання допомагає клубам бути значно конкурентнішими навіть на трансферному ринку. В поточному році, наприклад, "Ботафого" зумів залучити до своїх лав трьох новачків на загальну суму 37,5 мільйонів євро, принагідно ще й оновивши клубний рекорд за найдорожчою покупкою за всю історію - такою відтепер є 23-річний атакувальний півзахисник з Аргентини Тьяго Альмада, за якого американській "Атланті" було заплачено 19,5 мільйонів євро. Та й "Крузейро" не відставав, підписавши одразу вісьмох новобранців на загальну суму в 38 із "хвостиком" мільйонів євро, зокрема Кайо Жорже з "Ювентуса".
Погодьтеся, навіть для європейських топ-чемпіонатів подібні суми витрат на ринку виглядають цілком вартими уваги.
"Здавалося, що цей крок може призвести до зникнення традиційних бразильських клубів, але натомість ми бачимо абсолютно протилежну ситуацію. Команди, які втратили привабливість, знову опинилися в центрі уваги, і зробили це завдяки значному збільшенню місцевих та міжнародних інвестицій. У нас, безперечно, буде збільшення кількості SAF серед клубів, причому вже починаючи із наступного року", - саме так коментує ситуацію Хосе Франсіско Манссур, який є юристом, що активно лобіював ухвалення у Бразилії закону 14193.
Якщо Манссур виявляється правим, то зовсім скоро футбольна конкурентоспроможність в Південній Америці може звузитися до внутрішніх суперечок між бразильськими клубами, які не матимуть рівних ані в фінансовому плані, ані за якістю складу, ані в жодному іншому аспекті футбольної діяльності. Щоб уникнути такого розвитку подій, інші команди континенту повинні терміново шукати свої унікальні рішення та вживати дієві заходи проти SAF.
