24 медалі на світовому чемпіонаті з української боротьби на поясах: як нашій команді вдалося досягти такого успіху - Спорт | Експрес онлайн
● Наша команда - переможці чемпіонату світу з української боротьби на поясах.
Наші атлети завоювали дев'ять золотих, п'ять срібних і десять бронзових медалей. Чемпіонами світу в своїх вагових категоріях стали Фаріз Аббасов, Юрій Сірий, Єгор Батарон, Кирило Сорокотяга та Владислав Зелінський. Крім того, Андрій Нікітченко та Ганна Телькова показали вражаючий результат, отримавши по дві золоті нагороди.
Вражаючі результати команди, -- так оцінює виступ Дмитро Лахно, президент Міжнародної федерації української боротьби на поясах. -- Особливо важливо, що ці медалі здобуті в надзвичайно складних умовах. Наша збірна стикається з браком фінансування. Спортсмени тренуються у Львові та Києві, і їм необхідні кошти на харчування та амуніцію. Доводиться постійно шукати підтримку. На жаль, більшість запитують: "Яку вигоду ми з цього отримуємо?" Наша відповідь проста: "У країнах звучить гімн України, піднімається синьо-жовтий прапор, і це -- найбільша нагорода". Під час війни кожен виконує свої обов'язки: одні борються, інші продуктивно працюють у тилу, а ми представляємо Україну на міжнародних турнірах. І, до речі, незважаючи на те, що наші чемпіони прославляють країну, вони не мають броні від мобілізації. Я вважаю, що це неправильно. Спадкоємці Івана Піддубного, на честь яких звучить гімн України, повинні мати можливість спокійно тренуватися, знаючи, що їхня місія полягає у змаганнях, а не на фронті.
Цей чемпіонат світу відбувався у рамках Міжнародного фестивалю народних видів боротьби, на якому також були представлені литовська боротьба Рістініс, тюркська -- Кураш, грузинська -- Чидаоба та азербайджанська -- Гюлеш. "Українська боротьба дуже поширена у всіх балтійських країнах, -- розповідає Дмитро Лахно. -- Також нашою боротьбою займаються у Польщі, Німеччині, Італії, Молдові, Грузії, Монголії, Киргизії та Узбекистані. Іноземцям вона імпонує своєю видовищністю, швидкістю та дуже зрозумілими правилами. На початку двобою учасники хапають один одного за пояс. Один матч триває три періоди, перемагає той, хто двічі посадив суперника на "третю точку". І жоден рефері не може вплинути на результат".
Дмитро Лахно підкреслює, що боротьба на поясах є однією з найстаріших форм спортивних змагань у світі. "Сьогодні дзюдо користується великою популярністю, -- зазначає президент федерації. -- Але варто пам'ятати, що японці започаткували цей вид спорту лише в ХІХ столітті. Люди займалися боротьбою набагато раніше, і тоді ще не було кімоно. Пригадайте, як скидали вершника з коня? Це робили, захоплюючи його за пояс. Наша мета полягає в тому, щоб продовжувати розвиток української боротьби, аби вона стала такою ж популярною, як японське дзюдо чи боротьба в інших країнах."
